У 2025 році в банківському секторі Європейського Союзу набувають чинності нові вимоги щодо відкриття корпоративних рахунків. Це частина політики посилення фінансової безпеки та контролю за прозорістю бізнесу, яка базується на оновлених стандартах AML (Anti-Money Laundering) та KYC (Know Your Customer).Тепер для відкриття рахунку компаніям потрібно надавати значно більший обсяг інформації. Крім звичних установчих документів, банки запитують:детальний опис структури власності, включно з усіма бенефіціарами;підтвердження походження коштів (банківські виписки, контракти, звіти);опис бізнес-моделі та прогнозовані напрями діяльності;докази реальної присутності (офіс, місцевий директор або співробітники).Причиною таких змін є як внутрішня політика ЄС щодо боротьби з тіньовими фінансовими потоками, так і необхідність захисту банків від санкційних ризиків.
Для нерезидентів, зокрема компаній з України, відкриття корпоративного рахунку стає більш бюрократичним процесом: банки вимагають додаткові перевірки, що можуть тривати від 3 до 8 тижнів.Проте експерти зазначають, що попри ускладнення процедур, це сприяє підвищенню рівня довіри між банками та клієнтами. Компанії, які прозоро демонструють джерела фінансування, отримують доступ до більш широкого спектра фінансових послуг, включаючи мультивалютні рахунки, онлайн-банкінг і міжнародні транзакції без обмежень.Зміни покликані зробити фінансову систему Європи більш безпечною, але вимагають від бізнесу кращої підготовки та уваги до формальностей.Порада експертів — заздалегідь готувати документацію та залучати консультантів, які мають досвід роботи з європейськими банками та фінтех-платформами.
А саме:
- провести аудит корпоративної структури;
- підготувати комплект KYC-документів для всіх власників і директорів;
- працювати з консультантами, які мають досвід відкриття рахунків для нерезидентів у країнах ЄС (Естонія, Литва, Кіпр, Польща, Чехія).

Джерела:

https://enty.io/blog/how-to-open-a-business-bank-account-in-eu-step-by-step-guide-2025


‍

У 2025 році кібербезпека стала одним із ключових пріоритетів для малого та середнього бізнесу в Європі. Згідно з даними аналітичних звітів Mordor Intelligence, ринок кіберзахисту в ЄС зростає в середньому на 12% щороку, а кількість атак на компанії малого та середнього розміру зросла більш ніж удвічі за останні два роки.

Основні тенденції у сфері кіберзахисту включають:
- перехід до моделі “Security as a Service”, коли компанії отримують повний набір інструментів безпеки на умовах підписки;
- використання штучного інтелекту для виявлення загроз і аномальної активності в режимі реального часу;
- впровадження європейського регламенту DORA (Digital Operational Resilience Act), який зобов’язує фінансові та технологічні компанії підтримувати цифрову стійкість;
- посилення вимог до постачальників ІТ-послуг, які мають гарантувати кіберзахист своїх клієнтів.

Для малого бізнесу це означає нові виклики — зростання витрат і необхідність постійного оновлення політик безпеки. Проте фахівці зазначають, що впровадження сучасних систем моніторингу і навчання персоналу допомагають уникнути значних фінансових втрат.

У 2025 році одним із ключових трендів стає інтеграція кіберзахисту в загальну бізнес-стратегію: компанії більше не розглядають безпеку як витрату, а як інвестицію в стабільність і довіру клієнтів.


Джерела:

https://www.mordorintelligence.com/industry-reports/europe-cybersecurity-marke

https://en.wikipedia.org/wiki/Cyber-security_regulation



‍

У 2025 році регулятори Європейського Союзу та Великої Британії ввели нові правила, які впливають на міждержавні фінансові операції. Після Brexit банки більше не можуть діяти за єдиною системою ліцензування, тому рух капіталу між юрисдикціями підлягає додатковим перевіркам і погодженням.
Одним із ключових змін стало посилення процедур AML (Anti-Money Laundering) для операцій між фінансовими установами ЄС та британськими банками. Тепер будь-які перекази на суми понад 10 000 євро автоматично проходять перевірку на походження коштів і відповідність санкційним вимогам.
Крім того, Британія оновила власні стандарти прозорості відповідно до UK Economic Crime Plan 2025, який передбачає створення єдиного реєстру компаній та обов’язкове розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів. Це крок до гармонізації з вимогами ЄС, але зберігаються відмінності у правозастосуванні, що ускладнює роботу міжнародних структур.
Водночас, зростає роль фінтех-компаній, які пропонують швидші та дешевші транзакції між юрисдикціями. Такі сервіси, як Wise, Revolut і Payoneer, стають основними каналами для бізнесу малого та середнього рівня. Їхня перевага — автоматичне дотримання вимог обох регуляторів і мінімізація бюрократичних процедур.
Аналітики зазначають, що нові правила підвищують прозорість і безпеку фінансових потоків, але вимагають від компаній більшої уваги до вибору банків-партнерів та належного документування кожної транзакції.


Джерела:

https://www.ft.com/content/5cf75876-50df-4e8f-9726-9f0cb1cdbd23

https://www.reuters.com/markets/europe/uk-financial-regulation-aml-changes-2025-02-11/



‍

У 2025 році світ FinTech переживає активне зростання, і разом з цим посилюється потреба в юридичному супроводі. Комплексні регуляторні вимоги, інтеграція інноваційних технологій, використання штучного інтелекту, криптовалют і відкритих фінансових сервісів — усе це створює юридичні виклики, які багато компаній вирішують шляхом аутсорсингу.
Аутсорсинг у цій сфері — це не просто передача документальної роботи: юридичні партнери забезпечують ліцензування в різних юрисдикціях, супровід регуляторної відповідності (compliance), ведення спорів, захист інтелектуальної власності та управління контрактами.
За даними аналітичного звіту Wolters Kluwer, дедалі більше юридичних підрозділів обирають зовнішніх партнерів через дефіцит вузькопрофільної експертизи всередині компанії.
Ця тенденція підтверджується й у публікації Mayer Brown, яка описує “win-win підходи” в нових моделях договорів аутсорсингу, де партнери спільно працюють над інноваціями і підвищенням ефективності.
Ключові чинники, що стимулюють попит:
- зростання регуляторного тиску у фінансових сферах,
- потреба у висококваліфікованих юристах спеціалізованих галузей (crypto, AI, open banking),
- прагнення оптимізувати витрати без втрати експертизи,
- швидке розширення міжнародної присутності FinTech-компаній, що потребує знання локального права.
Для бізнесу це означає:
- вибирати юридичних партнерів з глибоким розумінням FinTech-сфери та міжнародного права;
- договірно прописувати механізми інновацій, інтелектуальної власності та відповідальності в контрактах аутсорсингу;
- інтегрувати юридичні та технічні стратегії, щоб рішення були не лише юридично коректними, але й операційно ефективними.


Джерела:

https://www.wolterskluwer.com/en-gb/expert-insights/outsourcing-strategies-for-legal-teams-in-2025
‍
https://www.mayerbrown.com/en/insights/publications/2025/08/todays-win-win-approaches-for-outsourcing-contracts



‍

Поглиблення глобалізації та ускладнення фінансового регулювання стимулюють компанії переглядати власні моделі структурування бізнесу. Все більше підприємств використовують міжнародні юрисдикції для оптимізації податкових зобов’язань, управління ризиками та спрощення інвестиційних потоків.
За даними дослідження Uncovering Offshore Financial Centers від аналітичного центру CORPNET при Амстердамському університеті, світова корпоративна мережа власності побудована таким чином, що значна частина транскордонних інвестицій проходить через так звані “кондуїтні юрисдикції” — країни, які виступають посередниками між державами з високим оподаткуванням і низькоподатковими центрами. До таких юрисдикцій належать Нідерланди, Люксембург, Велика Британія, Ірландія та Сінгапур.
Завдяки цьому бізнес може зменшувати податкове навантаження, спрощувати управління активами та залучення капіталу. Водночас експерти наголошують, що сучасні підходи до структурування мають бути прозорими та відповідати міжнародним вимогам OECD і CRS (Common Reporting Standard).
‍
Компаніям рекомендується:
- проводити регулярний аудит корпоративної структури;
- уникати схем, які можуть трактуватися як ухилення від оподаткування;
- використовувати юрисдикції з позитивною репутацією та стабільним правовим середовищем;
- забезпечувати повну відповідність нормам KYC та AML.

Оптимізація структури власності сьогодні — це не лише податкова перевага, а й інструмент управління стабільністю бізнесу, який дозволяє ефективно реагувати на глобальні економічні зміни.


Джерела:

https://www.nature.com/articles/s41598-017-06322-9
‍
https://corpnet.uva.nl/ofc/



‍